Орфографічний словник української мови. 2005.
розкути — див. розковувати … Український тлумачний словник
розкутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розкути. 2) у знач. прикм., перен.Вільний, нічим не обмежений … Український тлумачний словник
розкуття — я/, с. Дія за знач. розкути … Український тлумачний словник